Четвер
19.10.2017
04:44
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Архів записів
Друзі сайту
Відділ освіти Липоводолинської РДА
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Московський НВК Липоводолинської районної ради Сумської о...

Розвиток мислення дитини під час розв’язування задач

Консультація для батьків на тему «Гігієна  дитячого одягу взимку»

Консультація для батьків: «Хлопчики і дівчатка: чим відрізняються їх ігри і чому?»

Консультація для батьків «Виховання творчої особистості без краси – неможливе!»

 

Памятки для батьків

Особливості догляду за хворою дитиною

  • Хвора дитина потребує значно більше вашої уваги, турботи та піклування.
  • Не забувайте про необхідність регулярного провітрювання кімнати, де перебуває хворий малюк. Відкривайте вікно чи кватирку в приміщенні вранці та ввечері на 20-30 хвилин. (Дитина  на цей час має залишити кімнату).
  • Одночасно з провітрюванням проводьте в приміщенні вологе прибирання підлоги та витирання пилу з меблів.
  • Ліжечко дитини має бути зручним та  стояти в затишному, добре освітленому місці кімнати.
  • Використовуйте для дитини легкий і теплий одяг рук.
  • В жодному разі під час хвороби не уникайте гігієнічних процедур, таких як миття рук, ніг, шиї, умивання тощо.
  • Не займайтеся  самолікування: навіть проста застуда потребує того, щоб дитину оглянув лікар.
  • Під час лікування малюка дотримуйтесь рекомендацій та порад, наданих медичним працівником, що обстежив дитину.
  • Пам’ятайте про те, що великий позитивний вплив на одужання дитини має ваше тепле слово,  сердечність та душевність, лагідність та ласка, чуйність та доброта.

 

Виховуємо  у  малят самостійність та охайність

  • Починаючи з 1,5-2 років привчайте дитину до самосійного миття рук (пояснюючи послідовність цієї процедури та показуючи на власному прикладі).
  • Для того, щоб дитині було легше навчитися самостійно вдягатися, придбайте для неї еластичний та зручний одяг (штанці та спіднички на резинці, светрики та футболки з просторою горловинкою тощо).
  • Відповідні особливості повинно мати й дитяче взуття, яке ви купуєте: черевички краще обирати на липучках, а не шнурках (зав’язування та розв’язування шнурків дитина здатна опанувати лише з 4-х років).
  • Щоб навчити малюка 2-3 років одягатися без допомоги дорослого, стане в пригоді гра «Одягни ляльку» (або іншу іграшку).
  • Для того, щоб малюк 2-3 років опанував процес  застібання ґудзиків,  треба добирати для нього речі з великими ґудзиками і досить просторими петлями. Можна запропонувати дитині потренуватися у застібанні ґудзиків та застібки-«блискавки» на комусь із дорослих.
  • Не піддавайте малюка критиці, не сваріть, якщо йому не вдається одразу впоратися  з одяганням та взуванням: адже для малюка це дуже складна і копітка справа.
  • Виявляйте доброзичливість, стриманість, хваліть малюка за кожний, навіть найменший, успіх, пишайтеся його досягненнями.

 

Виховання та розвиток дитини вдома

  • Заохочуйте самостійність своєї дитини.
  • Якщо Ваша дитина потребує допомоги, створіть такі умови, щоб вона сама знайшла шляхи розв’язання проблемної ситуації.
  • Не давайте готових відповідей — Ваша допомога має обмежуватися натяками, навідними запитаннями.
  • Відзначайте досягнення дитини. Віддавайте перевагу похвалі, а не докорам.
  • Не доповнюйте схвалення вчинків або поведінки дитини критикою.
  • Не ставте перед дитиною завищені вимоги.
  • Не вимагайте від своєї дитини більше, ніж від себе.
  • Пам’ятайте, що для дитини позитивний приклад батьків значить більше за їхні повчання.
  • Створіть для дитини куточок, де буде її стіл, полички, іграшки, книжки, олівці фарби, альбоми та інші предмети, необхідні для її самостійної діяльності, гри.
  • Розповідайте дитині якнайбільше позитивного про самостійність, допитливість, а також про дитячий садок, школу.
  • Пам’ятайте, після 20 хв. занять дитині необхідна перерва, зміна діяльності.
  • Не проводьте розвивальних занять із дитиною пізно ввечері.
  • Пам’ятайте, для продуктивної діяльності дитині необхідно спати 10-12 год. на добу, з урахуванням денного відпочинку протягом 1-1,5 год.

 

Пам’ятка для батьків, дитина яких уперше піде до дитячого садка

1. Сформуйте у себе позитивне ставлення до дитячого садочка, налаштуйте себе на те, що дитині буде добре, її буде доглянуто, оточено увагою, вона отримає підтримку.

2. Уникайте  будь-яких негативних розмов у сім’ї про дитячий садок у присутності дитини, оскільки вони можуть сформувати у неї негативне ставлення до  відвідування дитячого садка.

3. Створіть спокійний, безконфліктний клімат у сім’ї.

4. Заздалегідь подбайте про те, щоб розпорядок дня вдома був наближеним до розпорядку дня у дитячому садку (ранній підйом, час денного сну, прийом їжі, прогулянки).

5. Ознайомтесь з режимом харчування та меню в дитячому садку.

6. Навчайте дитину їсти не перетерті страви, пити з чашки, привчайте тримати ложку.

7. Відучіть дитину від підгузків. Виховуйте у неї потребу проситися до туалету.

8. Учіть дитину впізнавати свої речі: білизну, одяг, взуття, носовичок.

9. Учіть гратися іграшками. Скажімо, ляльку можна годувати, колисати, гойдати; пірамідку – збирати, розбирати.

10. Привчайте дитину після гри класти іграшки на місце.

11. Пограйтеся удома  у дитячий садочок з ляльками: погодуйте їх, почитайте казку, поведіть на прогулянку, покладіть спати.

12. Виховуйте у дитини позитивний настрій та бажання спілкуватися з іншими дітьми.

13. Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини – привчайте до ситуацій, в яких потрібно змінювати форми поведінки.

14. Підготуйте для малюка індивідуальні речі: взуття та одяг для групи, 2-3 комплекти змінної білизни, чешки для музичних занять, носовичок.

15. Повідомте медичну сестру про стан здоров’я вашого малюка.

16. Проконтролюйте, аби початок відвідування дитячого садка не збігався з епікризними термінами: 1 рік 3 місяці, 1 рік 6 місяців, 1 рік 9 місяців, 2 роки, 2 роки 3 місяці, 2 роки 6 місяців, 2 роки 9 місяців, 3 роки.

17. Дайте дитині до дитячого садка улюблену іграшку.

 

Як навчити дитину гратися

   Гратися люблять усі діти, однак чи всі вміють? Так, шановні дорослі, не дивуйтеся такому запитанню. Річ у тім, що діти накопичують досвід, наслідуючи дорослого. Правильно оволодіти діями з предметами дитина сама не може. Тож під час гри дорослий має стати активним партнером дитини, навчити її діяти з іграшкою, гратися нею в різні способи.

    Умовно іграшки, які здебільшого купують для дітей віком від двох до трьох років, можна розподілити на дві групи: дидактичні та образні. Спочатку розповімо, як навчити дитину гратися дидактичними іграшками.

    Мортрійка

   Ця лялька яскраво демонструє дитині, що предмети бувають різні за розмірами. Спочатку ігровий «арсенал» дитини поповніть мотрійкою, що складається із трьох ляльок. Ознайомлюючи малечу з нею, додайте інтриги – потрусіть ляльку, здивовано запитайте дитину: «Чому вона така важка?», «Що ж там гримить?». А потім – захоплено розкрийте ляльку, демонструючи її секрет. Вийміть меншу ляльку, з’єднайте половинки першої і порівняйте ляльок за розміром. Так само покажіть найменшу ляльку. Відтак малюка можна залишити з мотрійкою наодинці: нехай поекспериментує, зокрема з’ясує, що половинки різних за розміром ляльок не можна з’єднати; спробує вкласти верхні частини найменшої та середньої ляльки у нижню частину найбільшої тощо. Після таких пошуків дитина радо зустріне більшу мотрійку – із п’яти-семи ляльок.

   Після гри не залишайте мотрійку серед решти іграшок, бо так легко загубити її частини. Поясніть дитині, що цю незвичайну іграшку після гри необхідно зібрати, та разом оберіть спеціальне місце для її зберігання.

    Пірамідка

   Насамперед покажіть дитині, як зняти зі стрижня пірамідки ковпачок і кільця, як нанизувати їх. Відтак спробуйте разом із дитиною знімати кільця і викладати з них доріжку або квіточку; знімати й одягати кільця на стрижень пірамідки по черзі (дорослий – дитина). Якщо пірамідка має кілька кілець однакового кольору — знімайте кільця та складайте їх за кольором.

    Із малюками віком до двох років ліпше гратися пірамідкою з кільцями однакового діаметра. Натомість дітям трирічного віку пропонуйте конусну пірамідку, починаючи з найменшої кількості кілець. Зверніть увагу дитини, що всі кільця різного розміру. Проведіть по кільцях правильно зібраної пірамідки пальцем – покажіть, що він «біжить» по ній, «не спотикаючись». А на неправильно зібраній пірамідці – «провалюється» в ямку чи «має лізти» нагору.

     Куби-вкладиші

   Спочатку візьміть куб із найменшою кількістю отворів, аби зосередити увагу малюка. Демонструючи іграшку, зверніть увагу дитини на те, як фігурки через отвори потрапляють всередину куба. Відтак дістаньте фігурки і по черзі покажіть їх дитині, щоб вона побачила, що фігурка певної форми має відповідної форми отвір. Обведіть пальцем контури отворів, запропонуйте те саме зробити дитині. Занурте фігурку в отвір, але не вкидайте, а витягніть (кілька разів). Опісля вкиньте фігурку всередину куба або запропонуйте це зробити дитині.

     Поступово дитині буде дедалі легше добирати фігурки до відповідних отворів. Утім, момент просторового розташування фігурки відносно отвору ще довго залишатиметься для дитини незбагненним. До того ж куб не є статичним і щоразу повертається до дитини іншим боком. У такому разі допоможіть дитині знайти необхідний поворот фігурки та отвору на боці куба. Аби спростити для дитини процес запам’ятовування фігур, вигадайте образні назви фігур: півколо – місяць, долька мандарина; трикутничок – довгий носик тощо.

     Шнурівки

   Ігри-шнурівки сприяють розвитку дрібної моторики рук дитини. Насамперед допоможіть їй складати пальчики разом і брати шнурок так, щоб залишався довгий кінчик, який можна протягнути крізь отвір пластини й ухопити з другого боку. Далі навчіть дитину просто протягувати шнурок через отвори, створюючи різноколірні смужки, «хробачків», «дощик» тощо. І вже коли малюк оволодіє технікою гри, зверніть його увагу на «сюжет»: наприклад, до пластини у формі ялинки прикріпити шнурками маленькі іграшки (прикрасити ялинку); на пластині у формі дерева закріпити червоне яблучко червоним шнурком, а жовте – жовтим тощо.

    Лото

   Ігри на кшталт лото пропонуйте дитині, якій виповнилося не менш ніж два роки. Яку тему гри ви оберете, принципового значення не має. Проте важливо, аби під час гри ви апелювали до наявного досвіду дитини – це забезпечить її інтерес до гри. Наприклад, під час гри в лото «Де чиє дитинча?» розпочинайте розглядати з дитиною картинки, на яких зображені тварини, яких вона бачила на власні очі, — корова з телям курочка з курчатами тощо.

   Як і дидактичні, образні іграшки — ляльки, тваринки, машинки, ляльковий одяг, меблі,  тощо – також «потребують», щоб дорослий «представив» їх дитині.  Так, машинка «зможе підштовхнути» дитину лише до елементарних дій. Наприклад, дитина возить її за мотузку чи рукою і «бібікатиме» чи урчатиме. Але це не буде грою, адже гра передбачає поєднання кількох ігрових дій у сюжет гри. Тож запропонуйте дитині варіант сюжету, наприклад: машинку завантажили цеглинками, які відвезли на будівництво, збудували хатинку для песика. Або можна спонукати дитину вигадування сюжету, поставивши  їй відкрите запитання: «Що завантажимо в машинку?». Залежно від того, що відповість дитина й розвиватиметься сюжет гри.

   Як не дивно, найефективніше малюк розвивається не тоді, коли має багато іграшок. Навпаки – їх розмаїття відволікає увагу дитини, не дає зосередитися.  А тоді, коли в дитини небагато іграшок, вона може дослідити властивості кожної, знайти різні способи дій із ними. Завдання дорослого – допомагати дитині набувати досвіду та м’яко спонукати до пошуку нових сюжетів та способів ігри.

Абетка

Поради батькам

А – аналізуйте, що дитина дивиться по телевізору чи в інтернеті.

Б – будьте толерантними під час розмови з дитиною.

В– вас запитують – уважно слухайте, дайте відповідь.

Г – говоріть із дитиною в зрозумілій прийнятній для неї формі.

Д – дивіться телевізор, читайте журнали разом з вашою дитиною.

Е – економте свій час і сили на вмовляння дитини прочитати якусь книжку чи подивитися певну передачу; напевно їй ще зарано – усьому свій час.

Є – єдність між поглядами, оцінкою батьків того, що дивиться, читає, у що грається дитина на комп’ютері.

Ж – життя дитини не має обмежуватись  одним телевізором, комп’ютером чи радіо.

З – із розумінням ставтеся до телепрограм, які обирає дитина, зважайте на її вік, інтереси тощо.

І – ігри на комп’ютері заміняйте рухливими на свіжому повітрі.

К – купуйте дитині лише необхідне, не потурайте її забаганкам.

Л – любіть ваших дітей та приділяйте їм більше уваги.

М – мистецтво – це не тільки телебачення, преса й інтернет.

Н – не говоріть дитині: «Тобі ще рано дивитися», – просто перемкніть канал на ту програму, яку можна дивитися разом з нею.

К – обговорюйте з дитиною побачене по телевізору, чи прочитане разом.

П – поважайте думку дитини.

Р – радійте та сумуйте з дитиною у повсякденному житті або коли дивитися чи обговорюєте телепередачу чи книжку.

С – стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.

Т – творчий потенціал дитини розвивайте.

У – успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в родині.

Ф – фарби та палітра кольорів у вашому житті нехай завжди сяє  тільки веселими барвами.

Х – хай завжди дитина відчуває інтерес та любов до себе.

Ц – цікавтеся друзями дитини: запрошуйте їх до себе в гості, дізнавайтеся про їхні захоплення, погляди на життя, що вони читають тощо.

Ч – частіше  допомагайте дитині виконувати доручену справу, але не виконуйте її за дитину.

Ш – шум – ворог здоров’я дитини.

Щ – щастя і радість дітей – у ваших руках.

Ю – юнацький вік – найкращий період життя дитини.

Я – якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, порядною, люб’язною, правдивою, ставилася до всіх з любов’ю – дотримуйтеся цих порад самі.

 

Поради психолога

Рекомендації  батькам щодо виховання дітей

1. Повірте у неповторність своєї дитини, у те, що вона єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.

2. Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, яка вона є. Підкреслюйте її сильні властивості.

3. Не соромтесь виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.

4. Не бійтеся залюбити своє маля: саджайте його собі на коліна, дивіться йому в очі, обіймайте та цілуйте, коли воно того бажає.

5. Обираючи знаряддя виховного впливу, удавайтеся до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду.

6. Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі дозволеного (бажано, щоб заборон було не багато – лише найголовніші) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Неухильно дотримуйтесь встановлених вами заборон та дозволів.

7. Ніколи не давайте дитині особистих негативних оцінкових суджень: «ти поганий», «ти брехливий», «ти злий». Оцінювати треба лише вчинок. Треба казати: «Твій вчинок поганий,але ти хороший і розумний хлопчик (дівчинка) і надалі не повинен так робити».

8. Намагайтеся впливати на дитину проханнями – це найефективніший спосіб давати їй інструкції. Якщо прохання не виконується, треба переконатись, що воно відповідає вікові й можливостям дитини. Лише тоді можна вдаватися до прямих інструкцій, наказів, що  буде досить ефективним для дитини, яка звикла реагувати на прохання батьків. І тільки в разі непослуху батьки можуть думати про покарання.  Цілком зрозуміло, що воно має відповідати  вчинку, а дитина  має розуміти, за що її покарали. Батьки самі вирішують, як покарати, але майте на увазі, що фізичне покарання – найтяжчий за наслідками засіб покарання. Дитина повинна боятися не покарання, а того, що вона може прикро вразити вас. Покараний – вибачений. Сторінку перегорнуто. Про старі гріхи жодного слова! Покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.

9. Не забувайте, що шлях до дитячого серця пролягає через гру. Саме в процесі гри ви зможете передати необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, зможете краще зрозуміти одне одного.

10. Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй зрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть їй висловлювати  свої бажання, почуття та переживання, тлумачити поведінку свою та інших людей.

11. Нехай не буде жодного дня без прочитаної  разом книжки (день варто закінчувати читанням доброї, розумної книжки).

12. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Щодня цікавтесь її справами,  проблемами, переживаннями,  досягненнями.

13. Дозволяйте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити, працювати з конструктором. Заохочуйте до цього,створюйте умови.

14. Відвідуйте разом театри, музеї, організовуйте сімейні екскурсії, розширюйте кругозір дитини.

15. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички та любов до праці (підтримуйте ініціативу допомогти вам).

Здатність зрозуміти дитину – своєрідний місток між батьками і дітьми.