Четвер
14.12.2017
22:05
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Друзі сайту
Відділ освіти Липоводолинської РДА
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Московський НВК Липоводолинської районної ради Сумської о...

Етикет електронного та інтерактивного спілкування

   Під час спілкування за допомогою електронної пошти діють певні негласні правила поведінки, як і при особистому спілкуванні. Ці правила називають поштовим етикетом, мережевим етикетом, сетикетом.

   Мережевий етикет (сетикет) – сукупність норм (правил) поведінки в інформаційному просторі.

   Він ґрунтується на обов’язкових для всіх користувачів прин­ципах:

   1.     Спілкування в інформаційній мережі відбувається як вза­ємодія між людьми: не слід робити іншому того, чого не бажаєш собі.

  2.   Електронне повідомлення є офіційним письмовим докумен­том, а електронна адреса користувача – атрибут приватної особи (адреса, телефон). Відправлення повідомлень від іме­ні іншого користувача, несанкціоноване використання чу­жої електронної адреси, її перегляд вважаються злочином. Оприлюднення і поширення приватної електронної адреси іншого користувача можливе лише за його згоди.

   3.    Під час оформлення електронного повідомлення не cлід писа­ти великими літерами весь текст (це сприймається як розмова  на підвищених тонах); у неофіційних листах можна вико­ристовувати скорочення, «емоційні піктограми» (смайлики); у офіційних листах не варто використовувати кольорові шриф­ти, за потребою можна виділяти слова і фрази за допомогою накреслення шрифта (напівжирний, курсив, підкреслений).

   4.     Користуючись електронною поштою, завжди необхідно за­повнювати поле subject (тему) свого листа, що дасть змогу співрозмовникові відразу виокремити з-поміж листів важливі повідомлення.

   5.     Відповідаючи на лист, бажано цитувати деякі уривки, що допоможе співрозмовнику пригадати зміст свого листа.

   6.     Цитовані фрази потрібно виділяти, проставляючи на кожному рядку символ («>») та відокремлюючи їх інтервалом (порож­нім рядком).

   7.     Слід використовувати підпис, що містить інформацію про ав­тора тексту (адресу домашньої сторінки, телефон та ін.).

   8.     Не варто надсилати листом особисту або секретну інформа­цію, вставляти в електронний лист великі за обсягом файли, оскільки не всі поштові сервери забезпечують їх відправ­лення або прийом. Великі файли доречно розбити на кілька невеликих і надсилати окремими листами.

  9.      Намагайтеся писати короткі та лаконічні повідомлення. Хоча лист може бути довільної довжини, електронна пошта ство­рена переважно для швидкого спілкування. Багатьом людям не вистачає часу або навіть терпіння, щоб прочитати занадто великі за обсягом повідомлення.

  10.   Електронна пошта «позбавлена» можливості передавати емо­ції, міміку, жести. Висловлювання із сарказмом є особливо ризикованими, оскільки одержувач листа може витлумачити його зміст буквально й образитися. Тому для передання на­строю використовуйте смайлики

   11.    Тема повідомлення має бути чіткою та зрозумілою. Доцільно підбити підсумки повідомлення в кількох словах. Люди, що отримують велику кількість їх за темами.

  12.     Намагайтесь уникати орфографічних і граматичних помилок в офіційному та діловому спілкуванні. Неохайні повідомлення свідчать  про непрофесійність. Вичитуйте свої повідомлення перед надсиланням, і якщо у вашій програмі електронної  пошти є модуль перевірки орфографії, обов’язково скористайтеся ним.

 

Дитина і комп’ютер

   Не секрет, що комп'ютер наприкінці XX ст. — на початку XXI ст. став для дітей найулюбленішою іграшкою, порадником, навіть другом.

   Комп'ютерні ігри захоплюють увагу дітей, приваблюють їх динамічними сюжетами, дають їм змогу жити гострими почуттями. Не секрет, що дедалі більше дітей просиджують за комп'ютером увесь час, забуваючи про радість спілкування з рідними, друзями, залишаючись наодинці з собою, не замислюючись ані про цінності життя, ані про своє майбутнє.

   Потрібно не забувати про фактори ризику, яким піддається користувач під час тривалого перебування за комп'ютером:

   • електромагнітне випромінювання;

   • утома очей від мерехтіння екранного зображення;

   • тривала статична робоча поза;

   • психологічна втома від невідповідного оформлення та освітлення приміщення;

   • термін перебування за комп'ютером;

   • утома через неправильне ергономічне оформлення та психологічний уміст програмного забезпечення;

   • стреси, що виникають через застосування комп'ютера. Можливі небажані наслідки взаємодії дитини з комп'ютером слід ураховувати з самого початку її ознайомлення з комп'ютером. По можливості батьки повинні влаштовувати ознайомлення дитини з комп'ютером під керівництвом фахівця, який має бути обізнаний із негативними наслідками взаємодії з електронними засобами (зокрема, із комп'ютерною залежністю). На жаль, сьогодні обмаль і шейх фахівців, і їх роль відведена батькам. Добре, коли батьки мають уявлення про те, що користування комп'ютером є оманливим і призводить до надмірного перевантаження. Противагою надмірному захопленню комп'ютерними іграми і розвиток у дитини самоконтролю. З цією метою необхідно навчити п планувати тривалість комп'ютерної діяльності, а саме вчити:

   • призначати собі термін закінчення гри, після завершення якого, незалежно від етапу гри, обов'язково вимкнути пристрій (наприклад, канадські виробники дитячих розвивальних програм для дітей 4-6 років пропонують цікаві завдання, що розраховані на 7 хв. активної роботи дитини з комп'ютером, а решта часу знадобиться на активні розвивальні ігри, малювання, вирізання, що пов'язані з комп'ютерним завданням);

   • заздалегідь визначати початок спілкування з комп'ютером і ввімкнути його лише тоді, коли настане час. Батькам бажано стежити за нерегулярністю такого дозвілля, робити перерви в конкретні дні.

   Зрозуміло, що цьому має передувати роз'яснювальна робота про шкідливість надмірного захоплення комп'ютером, про те, що віртуальна реальність — це не життя, це лише паралельний, але не головний процес, і тому дозовані комп'ютерні розваги потрібно поєднувати з реальними активними діями — заняттям спортом, фізичними вправами, рухливими іграми на повітрі, спілкуванням із рідними, друзями, заняттям мистецькою діяльністю (співами, танцями, малюванням, ліпленням тощо).

   Під час комп'ютерного дозвілля варто звертати увагу на інформаційні системи та розвивальні ігри, а не на ігри, що засновані на емоційному збудженні (автоперегони, зоряні війни, стрілялки тощо). Дуже корисно використовувати творчі завдання: малювання за допомогою комп'ютерних програм, заняття фотографією, літературна діяльність, робота з пізнавальними системами.

   Батьки повинні цікавитись тим, як їх діти користуються комп'ютером, контролювати зміст ігор та програм, допомагати та підбадьорювати, коли дитина виконує нові та нестандартні завдання, обговорювати комп'ютерну рекламу та агресивні ігри (це сформує розуміння того, що є для них корисним та шкідливим). Найголовніше, що потрібно пам'ятати: дитина в подальшому повинна почуватися господарем комп'ютера, а не навпаки.

 

Безпечне використання Інтернету дітьми різного віку

   До 7 років

   Гарні звички у дітей виробляються вже під час перших відвідувань Інтернету. А оскільки діти дошкільного віку намагаються дотримуватись встановлених батьками правил, то це не лише впливає на їх виховання, а й сприяє розвитку користувацьких навичок. Діти віком до 7 років не завжди можуть розуміти розміщену в Інтернеті інформацію, зокрема відрізняти корисну інформацію від некорисної, наприклад, фактичний вміст від реклами. Батьки повинні допомагати своїм дітям знаходити підходящий матеріал. Діти часто не бачать різниці між використанням Інтернету або ігор та створенням малюнків на комп’ютері. Батькам потрібно встановити правила використання комп’ютера дітьми віком до 7 років. Час, проведений за комп’ютером, має бути обмеженим, щоб не шкодити здоров’ю. Комп’ютер має стояти у кімнаті, якою користуються всі члени сім’ї, наприклад у вітальні. Бажано, щоб біля дошкільнят під час використання ними Інтернету знаходився хтось із дорослих. Доступ дітей дошкільного віку до Інтернету повинен бути обмеженим знайомими сайтами, що заздалегідь визначені батьками. Більш досвідчені діти можуть шукати знайомі сайти за допомогою меню «Вибране» у веб-браузері. Найбезпечнішим рішенням є створення для дитини персонального операційного середовища, де доступ до Інтернету обмежено лише визначеними сайтами.

   Від 7 до 9 років

   Діти молодшого шкільного віку використовують Інтернет не лише вдома, а й у друзів та у школі. Батьки мають виробити відповідні правила щодо використання Інтернету їхніми дітьми. Діти віком від 7 до 9 років вже можуть розуміти побачене. Однак вони не вміють користуватися матеріалом, який пропонує Інтернет, зокрема матеріалом (зображеннями, текстами або звуками), який не відповідає їхнім віковим особливостям. Розповіді про це та пояснення різних речей, з якими діти можуть зіштовхнутися в Інтернеті, допоможуть їм стати відповідальними і спроможними працювати самостійно і безпечно в онлайні. Щоб допомогти своїм дітям, батьки можуть поділитися власними думками та досвідом щодо використання Інтернету. Діти у віці від 7 до 9 років ще потребують нагляду та контролю з боку батьків під час використання Інтернету. Батькам потрібно виробити правила щодо використання Інтернету їхніми дітьми, а потім коригувати їх у міру дорослішання дітей. Вдома використовувати Інтернет варто все ще у присутності батьків. Це гарантує, що вони будуть поруч з дітьми у будь-якій проблемній ситуації. Якщо комп’ютер стоїть у загальній кімнаті, використання Інтернету стає частиною повсякденного життя сім’ї. Дитина може ще не бути спроможною самостійно визначити надійність веб-сайту, тому вона повинна завжди звертатися за дозволом батьків, перш ніж розмістити особисту інформацію в Інтернеті. Чат-кімнати та інші види публічного онлайнового спілкування можуть бути все ще непідходящими для дитини. Адреса електронної пошти, використовувана у цьому віці, має бути спільною сімейною адресою електронної пошти. Створення облікового запису для дитини з обмеженими користувацькими правами допомагає їй навчитися використовувати комп’ютер самостійно. Програми фільтрування також можуть запобігти доступу до непідходящих сайтів, але батьки все ще повинні контролювати дітей під час користування ними Інтернетом.

   Від 10 до 12 років

   Школярі, можливо, вже знають, як використовувати Інтернет у різних цілях. Батьки можуть підтримати свою дитину, ознайомившись із сайтами, якими користуються їхні діти відома, дізнатися про їхнє хобі або інші інтереси, пов’язані з мережею. Дорослі можуть також використовувати Інтернет для планування певних подій, які стосуються всієї сім’ї. Це дає змогу батькам і дітям обговорювати сайти, які є надійними і заслуговують на довіру, а також де можна знайти достовірну та якісну інформацію. Щоб дізнатися, як перевірити веб-сайт, скористайтеся порадами, що містяться за адресою http://www.demos-internet.ru/services.ssl.description.html. Діти у віці від 10 до 12 років все ще потребують контролю з боку батьків, а також мають дотримуватись правил використання Інтернету. Однак деякі діти можуть порушувати правила й уникати нагляду батьків, якщо вони вважатимуть, що їх занадто обмежують або не задовольняють їхні потреби. Батьки мають домовитись із дітьми про те, що їм дозволено робити в Інтернеті, а що — ні. Приклади: відповідальність відправника повідомлення, завантаження файлів і авторські права, встановлення програм. Узгодьте з дітьми, яку особисту інформацію вони можуть розміщувати в Інтернеті, а також розкажіть їм про ризики, пов’язані з розкриттям такої інформації. Діти вже зацікавлені у використанні чатів або IRC, тому батьки повинні розповідати їм про безпечне спілкування, а також слідкувати за тим, як їхня дитина спілкується в онлайні. Багато дітей є цікавими і допитливими, тому батьки такім дітям особливо мають наголосити на потребі безпечного й обережного використання Інтернету. Необхідно регулярно оновлювати засоби безпеки комп’ютера.

   Від 13 до 15 років

   Для дітей у цьому віці Інтернет стає частиною їхнього життя. Вони знайомляться з новими людьми і проводять чимало часу в онлайні, шукають необхідну інформацію, яка має відношення до їхньої шкільної роботи або відповідає їхнім інтересам. Завдяки більш високому рівню грамотності це відкриває багато можливостей використання Інтернету. Іноді батькам важко дізнатися про те, що роблять їхні діти в онлайні. У цьому віці діти також йдуть на ризик і випробовують свої можливості — технічні обмеження і заборони можуть не бути ефективним шляхом підвищення безпеки в онлайні. 13-15-річні діти можуть тримати у секреті те, що вони роблять в Інтернеті, особливо якщо батьки раніше не цікавилися, як їхня дитина використовує мережу. Тому важливим є відкрите спілкування і зацікавленість батьків у тому, що робить дитина в Інтернеті. Діти у віці від 13 до 15 років, як і раніше, повинні дотримуватися встановлених правил використання Інтернету. Деякі підлітки все ще не можуть оцінювати деякі речі й потребують поради дорослої людини, наприклад, у таких питаннях, як розміщення особистих даних в онлайні. Питання етики і відповідальність користувача Інтернету є більш важливими темами для розмови. Наприклад, незаконні завантаження, етикет у мережі та авторські права. Діти мають нести відповідальність за те, що вони публікують в онлайні, включаючи їхню особисту інформацію або інформацію, яка може бути незаконною. Батьки повинні проявляти до «онлайнових друзів» дитини інтерес. Також їм варто знати, хто та людина, з якою їхня дитина познайомилася в онлайні та збирається зустрітися. Батькам слід уникати занадто емоційних реакцій, навіть якщо вони дізнаються про те, що трапилося щось «неприємне», коли їхня дитина була в онлайні. Батьки все ще можуть скеровувати дитину до відповідного вмісту. Наприклад, існують гарні доступні онлайнові ресурси про сексуальність та здоров’я, призначені для молодіжної аудиторії. Молодь має бути упевнена в тому, що вони можуть поговорити з батьками про будь-що, що примушує їх почувати себе незручно в онлайні.